Білоцерківський домобудівний комбінат

   1. Дрофа Андрій Григорович

Дрофа Андрій Григорович — генеральний директор колективного підприємства «Білоцерківський домобудівний комбінат»
Має дві вищі освіти: технічну (Українська академія сільського господарства — 1978р.) та економічну (Київський інститут народного господарства — 1984р.).
Свою трудову діяльність почав після закінчення Уманського технікуму механізації в 1970 році. З 1976 р. працював на Білоцерківському шинному заводі, піднявшись службовими сходинками від майстра до заступника директора. У 1981 р. обійняв посаду заступника директора Білоцерківського ДБК.

З 1988 р. — 1990 р. знаходився в закордонному відрядженні в Іраку на посаді начальника управління виробничо — технічної комплектації по будівництву нафтопереробних заводів.
З листопада 1996 року по сьогоднішній день — генеральний директор Колективного підприємства «Білоцерківський домобудівний комбінат».

За професійні досягнення та особистий внесок у справу розбудови економіки України А. Г. Дрофу удостоєно численних нагород (27 орденів України і інших держав), серед яких ордени «За розбудову України», ім. М. Грушевського IV ступеня, «Святий Князь Володимир», міжнародні нагороди «Лаври слави», «Золотий Меркурій», «Золотий Ягуар», почесна медаль Товариства сприяння обороні України.

У 2001 році Андрію Григоровичу присвоєно звання «Заслужений будівельник України» — за вагомі здобутки у професійній діяльності, багаторічну плідну працю.
Занесений до книг — Будівництво «Видатні Інженери України»; «Золота книга Української еліти»; Книга «500 впливових особистостей»; Ділове життя «Лідери XXI століття».
Є членом правління корпорації «Укрбуд»; членом ліги підприємців Білоцерківщини; членом Ради директорів м. Біла Церква; членом Київської обласної регіональної торгово — промислової Палати України.
Очолює Андрій Григорович громадську організацію Білоцерківський «Аероклуб «Пілот».
Дрофа Андрій Григорович є Польовим Гетьманом центрального Гетьманського козацького округу (Київська область, м. Київ, Полтавська область, Чернігівська область, Черкаська область). За заслуги у відродженні української авіації й справі виховання молодого покоління Українське козацтво присвоїло пану Дрофі звання генерала козацьких військ і призначило радником гетьмана. А серед його орденів засяяв і «Козацький Хрест».

  2. Діяльність підприємства

Ще за радянських часів Білоцерківський домобудівний комбінат гримів на всю країну, роками утримуючи перехідні знамена трудового змагання. Всі вони, а ще дві коштовні рубінові зірки — трофеї колишніх «п’ятирічок», представлені в музеї підприємства. І не просто як данина старим часам чи втіха для сентиментальних ветеранів, яких тут шанують і підтримують, — а як нагадування: «Так було — і так буде». Поруч радянських раритетів розмістилися численні нагороди та відзнаки незалежної України. Тут не тільки не розучилися працювати, а й вийшли на новий якісний рівень.
Саме Дрофі Андрію Григоровичу шість років тому довелося починати своє керівництво в умовах абсолютної кризи, маючи три банківських кредити, відсотки за якими зростали в геометричній прогресії, й п’ять довгобудів, кошти на будівництво яких давно знищила інфляція. А за плечима ще й чималий колектив, сім’ї робітників, які залишилися без зарплати, й відповідальність за підприємство, що опинилося на грані повного розвалу.
На щастя, цього вдалося уникнути. Професійно відстежуючи ту ситуацію, що склалася, Андрій Григорович не піддався на умовляння й поради розбити підприємство на окремі підрозділи, змінити його структуру. Зберегли й промислову базу, й ремонтно-механічну, й автопарк, маючи на сьогодні замкнутий цикл — від виробництва паль і панелей до облицювальних, опоряджувальних робіт. Зі скрути вибиралися всі разом, довівши, що на той час це було єдиним слушним рішенням.
Право на кожне нове замовлення треба було доводити заново.
Будують білоцерківці соціальні й промислові об’єкти. Два роки тому здали в експлуатацію потужну нафтобазу в Білій Церкві, торік — корпус дитячої лікарні, нині зводять у Вишневому цех трансформаторів. І все ж головний на сьогодні замовник — приватний інвестор.
Саме запити інвесторів формують пропозицію будівельників. Проектувати доводиться буквально поповерхово, з огляду на те, які замовлення надійдуть.

Здебільшого клієнти будівельників — молоді сім’ї, купують вони одно- та двокімнатні квартири, невеликі за площею, але зі зручним розташуванням кімнат, просторим передпокоєм, де можна приймати гостей тощо. На щастя, власна проектна організація, що на сьогодні виокремилася в самостійну структуру, де власником контрольного пакету акцій є домобудівний комбінат, дозволяє проектувати практично поповерхово, водночас зі спорудженням будівлі.
Фінансові можливості інвесторів визначили і завдання будувати дешеве житло, яке відповідало б усім сучасним вимогам. Білоцерківці довели, що комбіновані будинки (три нижні поверхи — цегляні, вище — панельні) якраз і є вихід за цієї ситуації.

Якість — головний козир підприємства у боротьбі за замовника, тому дбають про неї на всіх етапах, починаючи від виробництва плити й аж до встановлення сучасної металопластикової столярки, клеєння шпалер тощо. Усе це — власними силами, адже є потужна технічна базу і висококваліфіковані спеціалісти.

Комбінат тримається на професіоналах. Професіонали з Білої Церкви визнані і колегами: шість заслужених будівельників України отримали це почесне звання, працюючи на комбінаті. Звичайно, людей треба зацікавити, тому постійно підвищується заробітна плата, розвивається соціальна сфера.
Є чимало проектів, ідей. Сьогодні, залишаючись найкрупнішим у корпорації «Укрбуд», підприємство щорічно вводить в експлуатацію понад 20 тис. кв. м житла, та можливості дають змогу в разі потреби відновити колишні обсяги — 140–150 тис. кв. м, як це було в 80-х.
І якістю на підприємстві не поступляться й столичним майстрам.